державець

державець
-вця, ч., заст.
1) Володар (що мав права монарха). || перен., розм. Член уряду, державний діяч.
2) Той, хто користувався ранговими землями. || Великий землевласник; поміщик.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "державець" в других словарях:

  • державець — державець, державця намісник, що управляв волостю, шляхтич Великого князівства Литовського, власник, орендар, поміщик, управитель …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • державець — Державець: володар, тут: поміщик [17] орендар маєтку [47] орендар, посесор [46 2;46 1] поміщик, власник [II] …   Толковый украинский словарь

  • державець — іменник чоловічого роду, істота рідко …   Орфографічний словник української мови

  • державця — державець, державця намісник, що управляв волостю, шляхтич Великого князівства Литовського, власник, орендар, поміщик, управитель …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Андрианов, Сергей Николаевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Андрианов. Сергей Николаевич Андрианов Род деятельности: Государственный и общественный деятель Дата рождения: 13 июля 1906(1906 07 13 …   Википедия

  • монарх — (самовладний голова держави), імператор, вінценосець, порфіроносець, кесар, цезар, цісар; державець (володар, що має права такого голови держави); самодержець, самовладець, автократ; цар (перев. у Росії, Болгарії); король (у деяких закордонних… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»